ШКОЛА БЕЗПЕКИ

/Files/images/ккке.jpg

Зростання масштабів техногенної діяльності сучасного суспільства, збільшення проявів руйнівних сил природи загострили проблеми, які пов’язані з безпекою населення, збереженням економічного потенціалу та навколишнього середовища в умовах надзвичайних ситуацій.
Зростає кількість жертв від наслідків надзвичайних ситуацій. Статистика показує, що гинуть люди не тільки під час промислових аварій, катастроф, стихійних лих, але і під час надзвичайних ситуацій, які виникають в повсякденному житті.
Аналіз причин втрат серед населення від наслідків аварій, катастроф і стихійних лих призводить до висновку, що більше ніж у 80 % такі втрати пов’язані з низьким рівнем професійної підготовки людини, її безвідповідальністю та невмінням правильно поводити себе в умовах надзвичайної ситуації.
Статистичні дані щорічних розподілів нещасних випадків в Україні, що сталися з дітьми, наслідки Чорнобильської катастрофи та інших надзвичайних ситуацій природного, техногенного та соціального характеру, їх вплив на здоров’я людини і стан навколишнього середовища викликали нагальну потребу навчання кожної людини внутрішньому відчуттю безпеки (небезпеки) в навколишньому середовищі та суспільстві, вмінню керувати своїми вчинками, діями, поведінкою. Системне вивчення найбільш вірогідних надзвичайних ситуацій, їх особливостей і можливих наслідків, навчання поведінки в таких умовах покликано підготувати людину до вибору правильного рішення для виходу з надзвичайної ситуації з найменшими втратами. Така підготовка повинна носити безперервний характер на всіх етапах життєдіяльності людини.
У наш час актуальною проблемою є формування здорового способу життя підростаючого покоління. Події, які відбуваються в країні, призвели до значного зростання дитячої злочинності, проституції, наркоманії, алкоголізму. Крім того, збільшилася кількість проявів руйнівних сил природи, промислових аварій і катастроф, небезпечних ситуацій соціального характеру. Відсутність навичок правильної поведінки в повсякденному житті, в різних небезпечних ситуаціях негативно відобразилася на стані здоров’я багатьох дітей.
У такому разі зростає роль і відповідальність загальношкільних та позашкільних навчальних закладів у підготовці учнів з питань, які відносяться до безпеки життєдіяльності.

НОРМАТИВНА БАЗА:

Закон України "Про охорону дитинства".
Закон України "Про дорожній рух".Наказ"Про затвердження правил пожежної безпеки".
Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01.
Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах.
Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах.
Рано очікувати від дошкільнят, щоб вони самі знаходили безпечне рішення в тій чи іншій ситуації. Це рішення їм потрібно підказувати. Безпека життєдіяльності дошкільників, її забезпечення має здійснюватися в двох напрямках: усунення травмонебезпечних ситуацій та виховання безпечної поведінки.Всім відомі казки (більшість) містять приклади порушення героями правил безпечної поведінки. Використовуйте цю можливість, щоб закріпити уявлення дітей, поговоріть, програйте ситуації з ними. Можна «переінакшити» цю казку так, щоб герої скористалися правилами безпеки. Говорити і грати на теми безпеки з дошкільнятами можна не більше 20-25 хвилин.

Дидактичні ігри та посібники (спеціально підібрані) допоможуть дітям закріпити отримані знання про джерела небезпеки, запобіжні заходи та дії у можливих небезпечних ситуаціях.
Щоденні «хвилинки безпеки», що включаються в різні заняття та інші режимні процеси, допомагають закріплювати знання і вміння особистої безпеки у дошкільнят.
Бажано використовувати метод наочного навчання, який ефективний для закріплення у дітей уявлень про правила безпеки і наслідки їх порушення. Закріплюйте з дітьми знання ними домашньої адреси, телефону, прізвища, імені та по батькові батьків.
Використовуйте приклади з особистого досвіду для ілюстрування способів безпечної поведінки.
Каламбури, пісні, вірші допоможуть навчити дітей різноманітним відомостями про безпеку.
Кращий урок безпечної поведінки - це приклад оточуючих дитину дорослих.
Моделювання можливих небезпечних ситуацій на макеті і в ігровому куточку, а також імітація зразків поведінки - необхідний метод освоєння дітьми правил безпеки.
На фізкультурних заняттях вчіть дітей правильно падати, щоб уникнути важких травм.
Навчайте дітей правильному поводженню з побутовими предметами в процесі освоєння ними трудової діяльності, звертайте особливу увагу на запобіжні заходи.
Підтримуйте в дітях зацікавленість у процесі навчання, поєднуючи його з жартами і забавами.
Регулювання поведінки дошкільнят шляхом прямих заборон має бути мінімальним.
Співпраця з батьками вихованців, допомога родині у вихованні безпечної поведінки дитини повинні проходити через активні форми взаємодії: тренінги, семінари, «круглі столи», консультації фахівців і індивідуально.
Тренінги (ігрові) з телефоном в ДНЗ і вдома необхідні для засвоєння номерів телефонів служб допомоги та правил поведінки в конкретних небезпечних ситуаціях.
Навчайте дітей прибирати за собою своє робоче місце, іграшки. Порядок в будинку і групі - не тільки для чистоти, але і для безпеки.
Фізична підготовка - один з факторів, що впливають на поведінку людини у небезпечній ситуації. Тому одне із завдань навчання безпечній поведінці дошкільнят - розвивати у них силу, спритність, витривалість.
Зберігання предметів побутової хімії, ліків, спиртних напоїв в недоступних для дітей місцях - особливий зміст роботи педагогів з батьками.
Доцільно збагачення предметно-ігрового середовища групи об'єктами, що імітують потенційно небезпечні предмети, а також використання макета домашньої обстановки (вулиці, двору, ліси тощо) для закріплення правил безпеки дошкільнят.
«Що якщо ...?» Питання такого типу дозволяють, по-перше, виявити, як дитина, швидше за все, надійде в тій чи іншій ситуації, по-друге, обговорити ситуацію та скорегувати поведінку дітей.
Широко використовуйте твори дитячої художньої літератури, в тому числі і спеціальні, для ілюстрування дітям правил безпеки від наслідків пустощів.
Щедрість (допомога) батьків-фахівців (лікар, військовий, пожежний, рятувальник, міліціонер, медсестра і т.д.) використовуйте для ознайомлення дошкільнят не тільки з професіями, а й з правилами безпеки, службами допомоги. Запрошуйте їх на зустрічі з дітьми, допомагаючи до них підготуватися.
Ефективний спосіб показу дітям наслідків неправильного поводження або поводження з будь-яким предметом (тваринам, речовиною і т.п.) за допомогою ілюстрацій, телевізійних передач (тільки дитячих) та навчальних фільмів з міської фільмотеки.
«Юні медпрацівники». Цей напрямок в навчанні елементарним прийомам надання першої медичної допомоги доступно дітям вже середнього шкільного віку (промити, сказати дорослим, прикласти холод і т.п.) Бажано такі заняття проводити спільно з медсестрою.
Ясно, що для дошкільнят потрібно багато разів повторювати усну інформацію і також багаторазово проводити з ними практичні заняття з безпеки. Використовуйте для цього різні методи і прийоми, зазначені вище.

Як навчати дитину безпечній поведінці.

В дослідженнях зазначається, що сфера відносин «батьки - вихователі» є визначальною в дошкільному віці. Спілкування, контакти, спільна з дорослими діяльність мають першочергове значення для формування мотивів поведінки та накопичення досвіду дітей.
Провідний напрям в ДНЗ - робота з дітьми, оскільки вирішити задачу виховання безпечної поведінки можливо насамперед організовуючи його безпосередню діяльність.
Завдання:

* Уточнити і систематизувати знання дітей про правила безпечної поведінки в побуті.
* Закріпити отримані дошкільнятами знання і формувати на їх основі вміння безпечної поведінки в побуті.
* Створити умови для застосування дітьми умінь діяти з потенційно небезпечними предметами домашнього ужитку.

Спираючись на вікові психофізіологічні та інтелектуальні особливості дітей дошкільного віку, виділено ряд моментів, які важливо враховувати при вирішенні даних завдань:

* Викликати в дошкільників бажання дотримуватися правил безпеки в будинку, уникаючи моралізації, шляхом пізнання, а не заборон.
* Забезпечити активність кожної дитини при освоєнні знань і вмінь безпечної поведінки в домашньому середовищі.
* Вселити дитині, що небезпеки можна уникнути, якщо вести себе правильно, при цьому, не спровокувавши у нього почуття боязкості і страху, використовуючи імітаційне моделювання загрозливих ситуацій та навчання практичним діям з потенційно небезпечними предметами домашнього ужитку.
* У спілкуванні з дітьми використовувати і закріплювати такі поняття, як «небезпечно», «безпечно», «обережно».

Для того, щоб у дітей не виникало «інформаційного неврозу» через розширення і поглиблення знань про небезпечні ситуаціях в побуті, враховуючи особливості самого змісту, бажано організувати спостереження психолога дошкільного навчального закладу, який би контролював психічний стан дошкільнят, проводив діагностику рівня тривожності перед початком роботи, в середині навчального року і після закінчення.
Дотримання вказаних вище моментів сприяє використання ігрових методів і прийомів. Особлива роль відводиться ігровому персонажу, який розповідає історії, що відбувалися з ним (через порушення правил безпеки), «відкриває» разом з дітьми правила поведінки, загадує загадки, приносить картинки та різні завдання, «вигадує» вірші, проводить гостей в свій будинок і т.п. Саме він робить процес освоєння досвіду безпечної поведінки дітьми живим; допомагає їм зрозуміти правила безпеки, дозволити проблемні ситуації.
Вся робота з дітьми має здійснюватися за умови їх зацікавленості пропонованої темою або окремими питаннями і ні в якому разі не «нав'язуватися» дитині. Дидактична гра, заняття, читання художньої літератури і т.п. починається тільки з тими дітьми, які виявляють бажання до співпраці.
Робота з дітьми починається з уточнення та систематизації уявлень про гострих, колючих і ріжучих предметах як джерела небезпеки, запобіжні заходи з ними та формування відповідних умінь, оскільки даний вид небезпечних ситуацій найбільш знаком дошкільнятам. Найтривалішим за часом є другий блок небезпек в побуті (об'єкти, що призводять до опіків, пожеж і електротравма, і правила спілкування з ними). Профілактика падінь займає приблизно 1.5 - 2 місяці.
Домашні завдання допомагають упорядкувати «стихійне» отримання дітьми досвіду безпечної поведінки в домашніх умовах. Постійне включення дітей в спільну з дорослими діяльність дає емоційний вихід їх активності, дозволяє звернути увагу на способи обережного поводження з предметами побуту, сприяє формуванню умінь безпечної поведінки.


Також батькам пропоную завдання дати оцінку різним формам звернення до дитини, що дозволяють побачити різницю, вибрати найбільш вдалі, замінити небажані. Наприклад: «Я і не знала, що ти вмієш різати хліб таким ножем. Адже треба бути дуже обережним, інакше поріжешся », замість:« Негайно поклади на місце, це небезпечно! »
У спілкуванні з дітьми намагайтеся не стримувати активність дітей, а направляйте її в «корисне русло».

Навчання дітей правилам безпечної поведінки.
Профілактика пожеж.
Досвід роботи.
Навчання дітей правилам безпечної поведінки повинна проходити на всіх етапах життя людини, а починати необхідно з дошкільного віку.
Дошкільний вік характеризується наростанням рухової активності і збільшенням фізичних можливостей дитини, які, поєднуючись з підвищеною допитливістю, прагненням до самостійності, нерідко призводять до виникнення травмонебезпечних ситуацій. Тому в своїй роботі одним із завдань є виховання безпечної поведінки дітей. Не можна упускати час! Надолужити його потім буде дуже важко. Кожна наша недоробка, що стосується питань особистої безпеки дитини, згодом може обернутися бідою.
Безпечний стиль життя - поняття ємне. Я включила в нього два компоненти:

1. Знання різних правил безпеки.
2. Уміння застосовувати їх у різних життєвих ситуаціях.

На одному з батьківських зборів ми поговорили з батьками про формування у дітей безпечного стилю життя, про вогонь як стихії, з якої людина зобов'язана рахуватися, яку повинен поважати і якій повинен навіть побоюватися. Вогонь - це джерело життя, тепла, але при неправильному, нерозумному використанні він стає джерелом небезпеки.
У своїй роботі я використовую заняття, бесіди, читання художньої літератури, с / р гри «Юні пожежники», зробила альбом «Правила пожежної безпеки» з використанням загадок; дидактичні ігри «Що потрібно для роботи пожежного», «Чим гасять пожежу?».
Діти п'яти років повинні знати наступні правила безпеки:

* Не можна грати з сірниками і взагалі з вогнем;
* Не можна чіпати газові крани (біля плити), сірники;
* Не можна чіпати і включати в мережу електроприлади;
* Якщо побачиш де-небудь пожежа, біжи і клич дорослих;
* Якщо пожежа виникла з твоєї вини, то самий розумний і правильний вихід - це негайно залишити приміщення (а не ховатися) і покликати на допомогу сусідів;
* Телефон пожежної служби - 101!

Модель організації діяльності ДНЗ щодо попередження дитячого травматизму

Кiлькiсть переглядiв: 16